Пн, 17.02.2020, 19:04
Вітаю Вас Гість | RSS
 Жидачівський районний
методичний кабінет
Головна РеєстраціяВхід
Меню сайту
People Group
Форма входу
Освітній портал
Категорії розділу
Новини
Схвалені методичні матеріали
Електронні версії підручників
методичні матеріали
Так.ru
Головна » 2015 » Травень » 31 » Історичне минуле рідного краю. Екскурсійні маршрути по теренах Жидачівщини
11:11
Історичне минуле рідного краю. Екскурсійні маршрути по теренах Жидачівщини
  Інформація про музеї, місця бойових дій та культурної спадщини, які розташовані в районі, а також туристсько-краєзнавчі маршрути по території району:

з/п

Місця бойових дій, історичних подій та ін.

Музеї

Адреса, місце розташування

1

 

Музей братів Олійників (шкільний)

с.Піддністряни

НВК

2

 

Музей історії села Бортники (шкільний)

с.Бортники

ЗОШ І-ІІІ ст.

3

 

Історико-краєзнавчий музей (шкільний)

м.Ходорів

ЗОШ І-ІІІ ст. №1

4

 

Історико-краєзнавчий музей (шкільний)

с.Дев’ятники

ЗОШ І-ІІІ ст.

5

 

Музей-садиба Івана Виговського (державний)

с.Руда

6

 

Музей Слави Стецько (державний)

с.Юшківці

7

 

Музей мистецтва та історії Жидачівської землі (державний)

м.Жидачів

8

Криївка в урочищі «Бакоцино», в якій загинув Петро Федун  «Полтава»

 

с.Новошино

9

Кохавинський монастир редемптористів Святого Герарда

 

смт.Гніздичів

10

Бориницька каплиця (щорічна молодіжна проща)

 

с.Бориничі

11

П’ятничанська вежа (оборонна споруда замкового типу)

 

с.П’ятничани

12

Пам’ятник Журавнівській битві (укладений Журавнівський мир між поляками та Османською імперією у 1676 році)

 

смт.Журавно

13

Палац Скшинських-Чарторийських (пам’ятка архітектури)

 

 

смт.Журавно

14

Урочище «Базиївка» (оборонні вали, екологічна стежка)

 

м.Жидачів

15

«Золота Поляна» (місце вишколу вояків УПА сотні «Сіроманці»)

 

с.Фрага Рогатинського р-ну ( біля смт.Нові Стрілища)

16

Туристсько-краєзнавчі маршрути по теренах Жидачівщиги та прилеглих територій (розроблені вчителем географії Жидачівського НВК Люсаком Анатолієм Васильовичем)

 

 

 

      Додатки: (на 28 сторінках).              

  1. Музей братів Олійників (с.Піддністряни)

  

 

  1. Музей історії села Бортники (с.Бортники)

  

 

  1. Історико-краєзнавчий музей (м. Ходорів)

  

  1. Історико-краєзнавчий музей (с.Дев’ятники)

 

 

  1. Музей-садиба Івана Виговського (с.Руда)

 

  1. Музей мистецтва та історії Жидачівської землі (м.Жидачів)

  

  1. Музей Слави Стецько (с.Юшківці)

  

  1. Криївка в урочищі «Бакоцино», в якій загинув Петро Федун  «Полтава»

  

  1. Кохавинський монастир редемптористів Святого Герарда

 

  1. Бориницька каплиця

 

 

  1. П’ятничанська вежа (оборонна споруда замкового типу)

  

 

  1.  Пам’ятник Журавнівській битві (укладений Журавнівський мир між поляками та Османською імперією у 1676 році)

  1.  Палац Скшинських-Чарторийських

  

  1.  Урочище «Базиївка» (оборонні вали, екологічна стежка)

  

  1.  «Золота Поляна» (місце вишколу вояків УПА сотні «Сіроманці»)

 

  

 

 

 

 

16.Туристсько-краєзнавчі маршрути по теренах Жидачівщини та прилеглих територій (розроблені вчителем географії Жидачівського НВК Люсаком Анатолієм Васильовичем)

 

    Маршрут №1.  БОРИНИЧІ-СТІЛЬСЬКО- ВЕЛИКА ВОЛЯ-МИКОЛАЇВ

 

  Краєзнавчі об’єкти:

   1) каплиця(село Бориничі)

   2) лісові ландшафти Опілля

   3) городище столиці держави білих хорватів

   4) боївка УПА

   5) скелі

   6) озера (біля с.Велика Воля) 

   7) джерело «Барбара»

 

   Маршрут починається в селі Бориничі. Сюди можна потрапити поїздом Львів-Жидачів. Вийшовши з поїзда, проходимо 200 далі по руху поїзда і на переїзді   

 повертаємо на захід (ліворуч). Рухаємось до кінця села (дорога веде до  Горіш  нього-Нового Роздолу) і, минувши останні хати, повертаємо праворуч (на північ) до краю лісу пасовищем ( біля 400 метрів); по краю лісу рухаємось далі, доки  відгалуження дороги в ліс не приведе нас до криниці з чудодійною водою. В березні 1865 році Папа Римський надав грамотою відвідувачам каплиці цілковитий відкуп у святкові дні. В 1963 році навпроти криниці побудовано  нову каплицю

. Від каплиці рухаємось на захід і через 1 км виходимо на лісову дорогу, повертаємо нею в північно - західному напрямку. Дорога огинає  великий яр-балку (зліва по ходу руху), повертає ліворуч і виводить, після легкого спуску, в долину, де розміщені дачі жителів Нового Роздолу. Минаємо їх і продовжуємо рухатись  на північний захід, доки через 3 км , знову не спускаємось в долину, де лежить  оточене лісами, невелике, дуже мальовниче село Ілів Виходимо в центр села і починаємо підйом гравійною дорогою на протилежний схил долини. Через 1 км заходимо в ліс, перед ним відгалуження дороги ліворуч до Нового Роздолу;  рухаємось далі, за якийсь час дорога повертає ліворуч, огинає яр і спускається в долину. Місцевість має чисто карпатський вигляд. Переходимо потічок і , через 400 метрів, виходимо до крайніх будинків села Стільсько. Перед першою хатою повертаємо праворуч і стежкою- дорогою виходимо на поляну, на іншому боці якої видно вал. Це оборонний вал городища столиці держави, в складі якої наші землі були в докиївські часи- столиці держави Білих Хорватів. Місто, очевидно, і дало теперішню назву селу. Вертаємось назад до дороги І рухаємось нею далі селом. На протилежному боці схилу бачимо приміщення тваринницьких ферм. Виходимо до них, і  рухаючись в західному напрямку опускаємось на дно широкої балки. Змінюємо напрямок на південно-західний, перетинаємо ліс (біля 1 км) поле, і знову виходимо на північний схил широкої балки, яка тягнеться в північно-західному напрямку. Біля цієї балки і розміщені решта краєзнавчих об’єктів- боївка  УПА, скелі, озера,  джерело  «Барбара».

   Маршрут краще проходити у весняно – осінній період з ночівлею біля останньої балки . Воду можна брати з джерела Барбара або з джерела біля верхньої дамби. Скелі зручні для  тренувань скелелазінням, озера- занять водними видами спорту і туризму, навколишній ліс має карти  для спортивного орієнтування. Між останніми двома  озерами, навпроти джерела Барбара, розміщена  база відпочинку (навколо –зона відпочинку). Від бази в західному  напрямку веде лісова дорога рухаючись якою,минувши зліва піщаний кар’єр, можна вийти до автопарку міста  Миколаїв, звідки до Жидачева зручно добиратись автобусами.

 

   Тривалість маршруту: 1-2 дні

   Довжина маршруту:    25км

   Рекомендовано фізично підготовленим групам

             

  Маршрут №2.  ПО ОПІЛЛЮ

 

Краєзнавчі об’єкти:

  1) завод мінеральних вод в с. Кнісело

  2) криниця з мінеральною водою в с.Кнісело

  3) П’ятничанська вежа

  4) піч для випалювання вапна в с.Кологори

  5) букові ліси межиріччя річок Бібрки і Давидівки

.  6) каплиця в с.Бориничі

 

  Вихідна точка- с. Кнісело. Сюди можна доїхати мікроавтобусом Жидачів-Львів через Ходорів (інтервал їхнього руху 20-30 хвилин). Група виходить біля зупинки в с. Кнісело, вертається назад по дорозі до улоговини і повертає праворуч. Через 200м  з лівого боку розміщені будівлі  заводу мінеральних вод, який зараз випускає воду «Перлина Карпат». Після відвідування заводу і дегустації  води рухаємось до центру села, де, на його північній окраїні, біля саду школи , розміщена артезіанська свердловина - криниця з мінералізованою, дещо теплою водою. Біля  неї  місцеві  жителі збудували дуже красиву фігуру Божої Матері.

  Повертаємось назад до зупинки автобуса і доїжджаємо ним до с.П’ятничан (7км0. На південно- західній окраїні села на підвищенні здалеку видніється вежа- зразок оборонної споруди середньовіччя. З усіх сторін територія вежі оточена дерев’яним загостреним частоколом , до вежі веде підйомний міст. Складена вежа з мурованого грубого каменю. Зараз історична пам’ятка є об’єктом, який приваблює значну кількість туристів.

   Після екскурсії спускаємось вниз, до шосе, і рухаємось вліво, до наступного села Сенів. В його центрі, біля фігури Божої Матері, повертаємо з головної дороги вліво, і сільською вуличкою, через 400м виходимо до старої зруйнованої будівлі костелу. Обходимо його зліва, з південного боку, і через 100м , по містку перетинаємо р. Бібрка,  а ще через 150м виходимо на шосе с. Соколівка-с.Кологори, повертаємо вліво, на південь-до с. Кологори.  На початку села,біля ферм, повертаємо вправо, проходимо через їхню територію і виходимо на гравійну дорогу с. Кологори-с.Вибранівка. Через 500м  зліва є  невелика піч, де випалюють вапно, і куди варто зайти, щоб ознайомитись з технологічним процесом виробництва. Продовжуємо рух по дорозі в напрямку с. Вибранівка. Дорога  заходить в буковий ліс і через 1 км, серпантином, повертає  вліво. В цьому  місці група  може вибрати один з 2 варіантів дальшого руху: або по дорозі спуститись вниз- до с. Вибранівка. І звідси поїздом  виїхати до Львова, або до Ходорова чи Жидачева, або, дотримуючись лінії вододілу, буково- дубовими  лісами дійти до с.Бориничі, де є можливість відвідати відомі джерело і каплицю БожоЇ Матері. Цей варіант маршруту вимагає кращої фізичної підготовки учасників, володіння ними навичками орієнтування на місцевості.  Село Бориничі  розміщене на залізничній магістралі Дьвів-Ходорів, і завершувати маршрут найкраще поїздом. 

 

  Тривалість маршруту: 1 день

  Довжина пішої частини:

     Кнісело- Вибранівка-11км

     Кнісело- Бориничі-   -19км 

 

  Маршрут №3  ДО  ЖУРАВНОГО І ПО УРОЧИЩІ «БАКОЦИНО»

   Краєзнавчі об’єкти:  

1) Журавне- пам’ятник польсько-турецькому замиренню, меморіальна дошка пам’яті Миколая Рея, палац Кшешинських, ринкова площа,ратуша

      2) р. Дністер

      3) урочище Бакоцино

      4) місце давнього монастиря

      5) вольєр диких звірів

      6) гирло річки Свіча

      7) скельні  відслонення пісковиків

  Маршрут починається в смт. Журавне, куди мохна добратись автобусами Львів-Жидачів-Монастирець. Селище (до 1939року- містечко) розміщене на відстані 20 км від  районного центру-м. Жидачів, на березі р. Дністер, недалеко від  впадіння в нього значної притоки- р. Свіча.

  Перша  згадка про Журавне датується 1545 роком. Зараз в селищі проживає 3,5 тиссяч мешканців. В містечку народився один з засновників польської національної літератури Миколай Рей. Біля  Журавного  в 1676 роц і відбулась відома битва між польським і турецько-татарським військом,  внаслідок якої був підписаний Журавненський мирний договір. На місці підписання договору пізніше був поставлений скромний пам’ятник збережений до цього часу. Окрасою селища  був палац Чарторийських, який недавно сильно постраждав від пожежі. Центр Журавного  має типово  західноєвропейське планування- тут розміщені квадратної форми ринкова площа з ратушею посередині.

   Переходимо автомобільним мостом р. Дністер. На протилежному березі річки, на відстані 700-800 м від берега зліва направо  стіною піднімається урочище Бакоцино. Його максимальні висоти на 80- 120 метрів вище прилягаючої річкової долини. Схил в сторону Дністра дуже крутий, часто вертикальний,  місцями з виходами скельних стінок. Піднятись вгору можна лише рухаючись вздовж ярів, розміщених перпендикулярно до схилу і поділяючих урочище на окремі масиви, які місцеві мешканці називають «горами». Урочище поросле  переважно буковим пралісом, трапляються  також липа, дуб, береза, багато чагарників. В цій місцевості поширені гіпси, тому нерідко можна побачити карстові воронки. В південно- східній частині підняття розміщене село Новошино, дуже мальовниче, особливо весною, коли зацвітають сади. 

    Дійшовши до схилів урочища, до місця, де розгалужуються стара і нова дорога  до с. Новошино,  повертаємо праворуч і йдемо далі стежкою-лісовою дорогою. Зліва-круті, вертикальні стінки урочища, з правого боку видніється Дністер. Пройшовши біля 1 км, на протилежному березі річки, за чагарниками, можна побачити гирло річки Свіча.  Незабаром Дністер відходить від берега, група рухається горизонтальною терасою, доки через 2 км не виходить  до невеликого села  Журавенка. Перед  красивою церквою повертаємо ліворуч і виходимо до гирла глибокого яру. Рухаємось стежкою,  перетинаємо 2 правих від’ярки і, після останнього, піднімаємся вгору, до вододілу між ярами. По останньому проходить широка лісова дорога. Перетинаємо її, йдемо ледве помітною стежкою і, через 100м,  виходимо до дещо занедбаної каплички- місця колишнього монастиря, який, за словами місцевих жителів, був знищений за часів монголо-татарської навали. Спускаємось вниз по рельєфу, виходимо до широкої балки, по дні якої проходить лісова дорога, повертаємо нею праворуч і виходимо до вольєрів з дикими звірами. Територія вольєрів займає огороджену сіткою нижню частину дна балки площею кілька десятків гектарів. Тут є можливість побачити диких свиней, козуль та інших звірів. Обійшовши з будь-якого боку вольєри, рухаємось вгору по долині потоку і виходимо до с. Новошино. Тут, якщо підемо праворуч, через Луковець-Вишнівський, можемо вийти до станції Журавне,  розташованій на колії Ходорів- Івано-Франківськ і, звідси., виїхати до Ходорова і далі. Якщо по краю Новошино повернемо наліво, впівденно-західному напрямку, можемо вийти на верхній край  урочища Бакоцино, звідки відкривається чудова панорама  Передкарпатської височини  і передніх хребтів Карпат. З протилежного боку можна спостерігати пасма Подільської височини.

   Спускаємось вниз і завершуємо маршрут в селищі Журавне.

   Тривалість маршруту: 1-2 дні.      

   Довжина пішої частини маршруту: 18 км

 

    Маршрут №4.   ДО ГИРЛА РІЧКИ СТРИЙ І ЗАКАЗНИКА «ДІБРОВА»

 

   Краєзнавчі об’єкти:

     1 )гирло річки Стрий

     2) нафтопровід  «Дружба»

     3) підстанція «Західноукраїнська-750 кв»

    4)Заказник «Діброва»

    5) Церква в с. Молотів

 

    Пішу частину маршруту  можна почати від автомобільного мосту через річку Дністер, куди, без проблем , можна доїхати рейсовими маршрутами автобусів з міст Жидачева або Ходорова. На відстані  50м від мосту, вище по течії, в Дністер впадає його найбільша притока-річка Стрий. Переходимо через міст на північний берег Дністра , обходимо групу будинків с.Залесці, розміщених між річкою і старицею, повертаємо на південь і далі рухаємось вздовж берега річки, дотримуючись правил безпеки. Через 1- 1,5  км  виходимо до місця, де через Дністер перекинуто кілька  гілок нафтопроводу  «Дружба». Оглянувши об’єкт, минаємо  с.Бородчиці і,  рухаючись в східному напрямку,  виходимо до території енергетичної підстанції «Західноукраїнська-750 кв» Це важливий економічний об’єкт, до якого підходять потужні енергетичні системи з українських АЕС і з Донбасу, а з підстанції  електроенергія транспортується далі- в країни Центральної Європи. Обходимо підстанцію з східного боку,  виходимо на гравійну дорогу від підстанції до с.Демидів,. перетинаємо залізничну колію Ходорів- Жидачів і, рухаючись вздовж  колії  на схід, через 400 м  заходимо в зоологічний  заказник «Діброва». Останній має багаторічну історію, його площа-830 га, створений для охорони і розмноження в природному стані козуль, диких свиней, зайців, збереження всього комплексу тваринного і рослинного світу. Виходимо на гравійну дорогу  с.Демидів-с.Добрівляни і з неї, поруч з останнім селом, повертаємо на південь Рухаємось лісовою дорогою  і, через 1- 1,5 км виходимо на околицю села Молотів. На його    

 південній окраїні, на великому підвищенні, серед давніх лип розміщена дуже красива дерев’яна церква. Звідси відкривається мальовнича панорама Передкарпаття, а , при  добрій  видимості проглядаються хребти Карпат.

   Повертатись додому краще або через село Букавину (2 км  від Молотова на схід, потрібно йти польовою дорогою), або з Молотова дійти до села Демидів (1 км) і далі, до залізничної зупинки Бородчиці (теж 1 км), розміщеної біля підстанції. Звідси можна виїхати до Жидачева  або Ходорова (перед походом бажано вияснити розклад руху поїздів).

   Тривалість маршруту: 1 день

   Довжина пішої частини маршруту: 11 км

 

  Маршрут № 5.  ПО МІСЦЯХ  ГЕТЬМАНА  ВИГОВСЬКОГО  І  ДО          

                             КОХАВИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ

   Краєзнавчі об’єкти:

  1. музей  гетьмана Івана Виговського

2)  маєток Виговських  у Руді  

    3) пам’ятник Івану Виговському у с. Руда.

    4) церква Воздвиження Чесного Хреста у с. Йосиповичі

    5) каплиця в урочищі Бучина- місце ймовірного поховання гетьмана

    6) Кохавинський монастир

    7) цілюще джерело і каплиця біля монастиря

 

   Маршрут варто почати від залізничної станції на колії Стрий- Ходорів, куди можна заїхати дизель- поїздом Стрий- Ходорів або доїхати автобусом Стрий- Жидачів (через Йосиповичі). Рухаючись в південному напрямку через 1 км виходимо до входу до Кохавинського монастиря. Історія його заснування пов’язана з появою тут на початку 17 ст. чудотворного образу-ікони  Матері Божої Кохавинської. В роки  2 світової війни ікона була вивезена до Польщі, де знаходиться і зараз. В даний час монастир являє собою значну, огороджену територію, де розміщені церква (1894 року будівництва), монастирські і господарські приміщення. Навпроти монастиря, трохи далі від дороги, розміщені каплиця (на місці з’явлення образу) і джерело з цілющою водою.

   Трохи далі, в напрямку Руди, зліва від дороги  розташований музей гетьмана Івана Виговського- філія  Львівської галереї мистецтв. Музей є багатим на експонати, які засобами образотворчого мистецтва висвітлюють боротьбу нашого народу за незалежність, за створення  власної держави.  Значна частина експозиції присвячена гетьману Виговському- одному з перших будівничих Української соборної держави.  Причинами створення саме в с. Руда музею славного діяча є, зокрема те, що на цих землях, найбільш ймовірно, поховано гетьмана, що тут є немало об’єктів, .пов’язаних з родиною Виговських, що і Руда ,і навколишні села  біля 100 років були власністю родини гетьмана. Крім музею, у Руді варто оглянути  місце розташування  маєтку Виговських (територія школи), пам’ятник гетьману в центрі села. До села Йосиповичі  можна дійти шосейною дорогою, але краще проїхати автомобільним транспортом. В цьому селі варто відвідати дерев’яну церкву. Від  неї група рухається по дорозі на південний захід (в сторону Дашави). Перетнувши об’їзну дорогу, через 100 м повертаємо у коротку вуличку вліво  і ще через 150 м  виходимо до кута лісу. Тут є  невелике озерце. Обходимо його зліва, за ним  повертаємо праворуч по польовій, далі лісовій дорозі.. Дорога заходить в ліс. Рухаємось по тих дорогах, які ведуть нас паралельно контуру ліс-поле, на відстані від нього 30-50 м.  Через 700 м  контур під прямим кутом повертає вліво, а ми змінюємо напрямок руху на східний і через 200 м виходимо до каплиці, поставленої на місці церкви  Воздвиження Чесного  Хреста у крипті якої ймовірно і поховано гетьмана та його дружину.

   До с.Йосиповичі повертаємось  зворотною дорогою. Звідси можна автобусами доїхати до міст Стрий або Жидачів.

   Тривалість маршруту:  1 день

   Протяжність пішої частини: 10 км

 

Маршрут  №6:  ДО ПОДОРОЖНЕНСЬКОГО ОЗЕРА І ГИРЛА СВІЧІ

   Краєзнавчі об’єкти:

  1. Подорожненське озеро-кар’єр
  2. гирло ріки Свічі
  3.  об’єкти смт  Журавне: пам’ятник польсько- турецькому замиренню, меморіальна дошка Миколаю Рею, ринкова площа і ратуша.

 

      Група  ви ходить до озера в селі Подорожне  Сюди можна добратись з Журавного або з сіл Крехів чи Сулятичіі, або з Жидачева.(у всх випадках потрібно вияснити графік  руху автобусів). В Подорожному потрібно, питаючи в людей дорогу вийти до приміщення школи. Від неї на відстані біля 100 м  розташоване штучне озеро загальною площею понад 400 га  і глибиною 87 м, що робить його найглибшим озером нашої держави. Своєму утворенню озеро завдячує існуванню тут протягом десятків років кар’єру по видобуванню сірки. Коли на початку 90 років технологічний процес зупинився, то глибина робочої зони  становила 108 м. Через припинення видобування  кар’єр почав затоплюватись підземними водами, що викликало загрозу зсувів його стінок, а це могло привести до руйнування навколишніх сіл, в першу чергу Подорожного і Крехова  Було запропоновано затопити кар’єр, внаслідок чого вода, тиснучи на стінки, не дасть можливості утворюватись зсувам. Ця ідея і була реалізована - кар’єр затоплюється підземними водами, водами  р.Крехівки, не вдалось реалізувати план використання для цього частини стоку вод  р.Свічі  Зараз водна товща озера складається  з 2 шарів: нижнього сірководневого, і верхнього –шару  води, насиченої киснем  та за даними моніторингу, зокрема і європейського, дуже чистої В ньому водиться різноманітна риба, водоплавні птахи. Колишні відвали пустої породи найчастіше порослі заростями обліпихи, інших дерев і чагарників. В перспективі планується перетворити озеро і навколишні території на регіональний ландшафтний парк з зонами відпочинку, пляжами тощо.           

     Оглянувши об’єкт, група вертається до зупинки і продовжує  рух вздовж  шосе на північний схід –в напрямку села Володимирці і смт Журавне. Піший перехід  можна замінити і проїздом автобусом. В Журавному грапа продовжує рух від старого цвинтаря, що біля п’ятиповерхових будинків, і рухається вздовж шосе до автомобільного мосту через р.Свіча (біля 1 км). Тут повертаємо вздовж берега вниз по течії і, через 1,5 км виходимо до гирла Свічі, місця, де річка впадає в Дністер. 

 

    Тривалість маршруту: 1-2 дні

    Довжина пішої частини:  12 км      

     

 

 Підготував:Процідим Ю.М., методист РМК

( тел..03-239-32-755)

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Новини | Переглядів: 1762 | Додав: TMarciv | Рейтинг: 5.0/1
Календар дат
Погода
Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Архів записів
Жидачів © 2020