Сьогодні педагоги нашого району все частіше практикують проведення виїздних семінарів, адже таким чином можна відвідати цікаве для вчителя певного профілю місце (музей, підприємство, навчальний заклад, тощо), а також обговорити конкретну професійну проблему, поділитись власним досвідом її вирішення.

Ось 24 квітня 2014 року відбувся семінар заступників директорів шкіл району з виховної роботи на базі історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» - родинного села Івана Франка. Організатори семінару – методист РМК Кулик Н.О., заступник директора Бортниківської ЗОШ І-ІІІ ст. Кука В.Є. та педагог-організатор Гриб М.В.

З огляду на події в Україні, ми мимоволі звертаємось до вивчення творчого шляху відомих українських поетів, письменників, художників, громадських діячів, які боролись за волю та незалежність України. Пройшло багато років… Але, як  бачимо, боротьба триває… Постать Івана Франка, однозначно, добрий приклад того, як звичайний хлопець із простої селянської родини, зміг досягнути світових висот у своїй  творчості, і при цьому залишитись патріотом  рідної землі.  Хоча можна було б прожити життя по-іншому… Слава, успіх, багатство…Все могло бути у Франка, якби він відрікся від своєї боротьби, став звичайним письменником, викладачем у Львівському університеті, чи де інде... Та, тоді б він не став Франком з великої літери, не став би тим, кого ми знаємо сьогодні, перечитуємо, черпаємо у його творах енергію для власної боротьби. Згадаймо відомі рядки із «Каменярів»:

У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."

За свою громадсько-політичну діяльність Іван Франко чотири рази був ув’язнений австрійською владою. Скитання по тюрмах дуже підірвало здоров’я Франка і помирав він у злиднях та від тяжкої хвороби, не було родичів чи друзів поряд, хіба студенти чергували біля ліжка та племінник… Та хіба можна зламати дух Велетня?

              І дух цей зародився у невеличкому селі Нагуєвичі, де сьогодні є меморіальний музей Івана Франка, будинок літератора, скульптурна композиція «Іван Франко та світова література», художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка». У садибі батьків письменника натрапляємо на давні речі побуту, посуд, одяг, які зібрано як з села Нагуєвичі, так і з ближніх сіл. Найцінніші експонати: материне дзеркало, мисник і колиска, у якій колихались діти Якова Франка. Батькова кузня… Давні вулики…Природа  невимовної краси, адже здаля видно гори… Саме  тут кувався дух Франка…І саме сюди вартує приїхати, коли хочеш відчути та зрозуміти Каменяра. Невипадково тому цей семінар відбувся у цьому місці. Для працівників музею це не стало новиною, бо тут часто проводяться читацькі конференції, вчительські семінари, дні молоді, фести…Єдине побажання, яке вони висловили, полягало у тому, щоб частіше привозити сюди школярів, щоб молоді люди також переймали незламний дух Франка, читали його твори, захоплювались його творчістю та життям.