«Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується» (В.О.Сухомлинський)

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

Нещодавно в Новосільській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів відбувся семінар для вчителів художньої культури та педагогів-організаторів Журавнівського освітнього округу на тему ”Патріотичне виховання як складова частина єдиного виховного процесу в сучасних умовах розвитку України”.

Основним завданням даного семінару – стимулювати педагогів-організаторів, вчителів художньої культури в процесі своєї роботи продовжувати  формувати в дітей високу патріотичну свідомість, усвідомлення ними потреби збереження культурної спадщини українського народу, звичаїв та традицій. Крім того, посилити роль сім’ї у патріотичному вихованні та сформувати в учасників семінару мотивацію до удосконалення роботи з даного напрямку та потреби духовного, інтелектуального самовдосконалення своєї особистості.

Досвід роботи з національно-патріотичного виховання та діяльність педагогічного й учнівського колективу представила у формі мультимедійної презентації педагог-організатор школи Сулик М.М. Мирослава Миронівна у своїй конкретній та змістовній презентації поділилася з учасниками семінару методами роботи та новими заходами, які вона проводить зі своїми вихованцями  по даній темі.

Зацікавленість присутніх викликала презентація книги Романа Коваля. Михайло Гаврилко: І стеком, і шаблею. Історичний нарис, яку провів директор школи Ольшанецький І.В.

У книжці Романа Коваля розповідається про Михайла Гаврилка ‑ скульптора, художника, поета, творця і чотаря українських січових стрільців, повстанського отамана. Його доля тісно пов’язана з долею українців Австро-Угорщини та Російської імперії, адже в історію він увійшов не лише як митець, а і як провісник Самостійної України та організатор війська (Українських січових стрільців та Сірої дивізії Армії УНР), що мало здобути національну свободу.

Михайло Гаврилко ‑ творець бурхливої Шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. «Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої в минувшині і не зневіреної в її велич», ‑ так оцінив відомий у першій половині ХХ століття західноукраїнський історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк і публіцист Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку для Києва, створений Михайлом Гаврилком сто років тому.

Тарас Шевченко був для митця, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що «кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів України за неї». З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Під час Першої світової війни, ведучи до бою чоту, сформовану з гуцулів та галичан, він звертався до Дажбога, щоб той охоронив його вояків, і до Сварога ‑ щоб накидав на ворогів блискавок. Попри таку дивовижну для греко-католиків поставу, Михайло Гаврилко став одним з найулюбленіших старшин січового стрілецтва.

Про Михайла Гаврилка хотів написати повість видатний громадський діяч, прозаїк, поет і публіцист Юрій Липа, але трагічна смерть письменника стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод Михайла Гаврилка «викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман».

Описувані події у книжці відбуваються в Російській імперії, Австро-Угорщині, Франції та Українській Народній Республіці, на території сучасних Івано-Франювської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, у Петербурзі, Кракові, Відні та Парижі.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка поет Ігор Калинець, прочитавши історичний нарис «Михайло Гаврилко і стеком, і шаблею», так оцінив творчий доробок автора: «Роман Коваль стає вістовим історії, зв’язківцем між поколіннями борців за волю України і нами, сьогоднішніми, та й прийдешніми також. Роману Ковалю це дано, навіть велено: іди, шукай і знаходь! Історія Визвольної боротьби українського народу першої половини XXстоліття ‑ найбільш утаємниченої, суперечливої і жорстокої доби змагань за державність України ‑ беззастережно відкриває йому свої героїчні сторінки. Особливо велику увагу приділяє Коваль у своєму дослідженні шевченкіані Михайла Гаврилка. Поринаєш в атмосферу боротьби, протистоянь і прагнень мистців прорвати сіті заборон навколо імені Кобзаря ‑ і розумієш, чому кожна спроба українців відстояти своє, найдорожче, завжди викликала у влади таку жорстку реакцію і... страх. Тож «прочитайте тую славу» ‑ щирим і теплим серцем».

Ця книга є в кожній шкільній бібліотеці, її рекомендовано для вивчення в середніх навчальних закладах України, - зазначив у своєму виступі Іван Васильович.

Ольшанецький І.В. зазначив, що вирішення завдань формування патріотизму учнів вимагає від педагогів нових, нетрадиційних підходів до організації національно-патріотичного виховання. Вимогою сьогодення є перехід через інноваційний пошук до найбільш ефективних форм і методів організації навчального процесу.  

Підсумовуючи роботу семінару, Н.О. Кулик, методист РМК висловила впевненість, що українська педагогіка за своїм змістом і спрямуванням має гармонійно поєднувати могутню культуру і духовну «трійцю»: історію, сучасне і майбутнє нашої нації і держави. Вона покликана утверджувати в серцях і душах, реальних справах, діяльності і поведінці кожного школяра культурно-духовні традиції, цінності рідного народу, вищі здобутки світової цивілізації.

Семінар-практикум відбувся в атмосфері педагогічної єдності, розуміння, глибокої щирості, яку зуміли створити педагоги школи та учасники навчально-виховного процесу під керівництвом директора школи Ольшанецького І.В.